виплітатися

ВИПЛІТА́ТИСЯ, а́ється, рідко ВИПЛІ́ТУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ПЛЕСТИСЯ, ететься; мин. ч. ви́плівся, плелася, лося; док.

1. Утворювати плетиво; плестися (у 2 знач.).

Виплітався та спалахував іскрою петрів батіг (Григорій Тютюнник);

Кручені паничі розрослися, виплелися по паркану так, що годі було побачити за ним стареньку, похилену і вгрузлу в землю дерев'яну хатину (із журн.);

* Образно. Вузькою смугою невода виплітається за веслом озоряна вода (М. Стельмах).

2. тільки недок. Пас. до випліта́ти і виплі́тувати.

Наземні житла доби ранньої бронзи випліталися з лози та обмазувалися з обох боків товстим шаром глини (з наук. літ.);

На Західному Поділлі у кінці XIX ст. димар найчастіше виплітався з лози, глино-солом'яних вальків, рідше його збивали з дощок (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. виплітатися — випліта́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. виплітатися — -ається і рідко виплітуватися, -ується, недок., виплестися, -ететься, док. 1》 перен. Створюватися в уяві. 2》 тільки недок. Пас. до виплітати і виплітувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виплітатися — ВИПЛІТА́ТИСЯ, а́ється і рідко ВИПЛІ́ТУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ПЛЕСТИСЯ, ететься, док. 1. перен. Створюватися в уяві. 2. тільки недок. Пас. до випліта́ти і виплі́тувати.  Словник української мови в 11 томах