виполіскувати
ВИПОЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПОЛОСКАТИ, ощу, ощеш, док., що.
Полощучи у воді, остаточно очищати після прання.
Біля ополонки стояла Зінька, виполіскуючи білизну (А. Шиян);
Орися усміхнулася, прорубала ополонку і заходилася виполіскувати шмаття (Григорій Тютюнник);
Після прання тканину ретельно виполіскують, ліпше – із кількома краплями нашатирного спирту, щоб нейтралізувати кислоту (з навч. літ.);
// Вимивати внутрішні стінки чого-небудь, збовтуючи воду.
Я став виполіскувати склянку, дівчина теж підійшла до крана (О. Десняк);
– Геть, пусти! Я кухоль виполощу (Панас Мирний);
// Полощучи, промивати водою або іншою рідиною (рот, горло).
Після кожного прийняття їжі слід обов'язково чистити зуби, а якщо немає такої можливості, то принаймні виполіскувати рот (із журн.);
От схопивсь швиденько [Нечипір], .. а про те, що жінка наказувала, щоб рот виполоскав, йому і невтямки було (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)