виполіскувати

ВИПОЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПОЛОСКАТИ, ощу, ощеш, док., перех. Полощучи у воді, остаточно очищати після прання.

Біля ополонки стояла Зінька, виполіскуючи білизну (Шиян, Баланда, 1957, 18);

// Вимивати внутрішні стінки чого-небудь, збовтуючи воду.

Я став виполіскувати склянку, дівчина теж підійшла до крана (Десняк, II, 1955, 406);

— Геть, пусти! я кухоль виполощу (Мирний, II, 1954, 226);

// Полощучи, промивати водою або іншою рідиною (рот, горло).

От схопивсь швиденько [Нечипір],.. а про те, що жінка наказувала, щоб рот виполоскав, йому і невтямки було (Кв.-Осн., II, 1956, 106).

Значення в інших словниках

1. виполіскувати — виполі́скувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виполіскувати — -ую, -уєш, недок., виполоскати, -ощу, -ощеш, док., перех. Полощучи у воді, остаточно очищати після прання. || Вимивати внутрішні стінки чого-небудь, збовтуючи воду. || Полощучи, промивати водою або іншою рідиною (рот, горло).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виполіскувати — ВИПОЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПОЛОСКАТИ, ощу, ощеш, док., що. Полощучи у воді, остаточно очищати після прання. Біля ополонки стояла Зінька, виполіскуючи білизну (А.  Словник української мови у 20 томах
4. виполіскувати — див. мити  Словник синонімів Вусика
5. виполіскувати — Виполі́скувати, -кую, -куєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. виполіскувати — Виполіскувати, -кую, -єш сов. в. виполоскати, -щу, -щеш, гл. 1) Выполаскивать, выполоскать. Виполоскали, обмили, та й принесли у шинок. Стор. II. 69. 2) Вымывать, вымыть, уносить, унести водой.  Словник української мови Грінченка