випробуванець
ВИПРО́БУВАНЕЦЬ, нця, ч.
Людина, яку випробовують.
За переказами, Олекса Довбуш влаштовував перевірку на відвагу всім, хто прагнув вступити у його загін: випробуванець повинен був перейти через стрімке урвище по тонкій смереці, вилізти на круту скелю, витримати помах опришківського топірця перед очима тощо (із журн.);
Перед вступом до молодіжної організації “Пласт” випробуванці змагаються між собою у фізичній вправності (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)