Словник української мови у 20 томах

випробуваний

ВИПРО́БУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до випро́бувати.

Випробуваний на схожість сорт ярої пшениці вирізнявся серед інших стійкістю до грибкових хвороб (із журн.).

ВИ́ПРОБУВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до ви́пробувати.

Модель тільки встановили в лабораторії, апарат був ще не випробуваний (В. Владко);

Від першого до останнього тобою написаного рядка всі вони були рівно й дбайливо накреслені, стримані і ясно прочитувані, випробувані глибокою внутрішньою перевіркою (М. Бажан);

Уся продукція, яку ми пропонуємо, належним чином випробувана та зареєстрована уповноваженими органами МОЗ України та службами Держстандарту України (з мови реклами);

// ви́пробувано, безос. пред.

Всі засоби вже випробувано, зостався тільки один, котрий уже не раз рятував нас і віру нашу, – шабля козацька: вона не зрадить і тепер! (М. Старицький);

Сьогодні під час виїзної апаратної наради буде випробувано технологічну лінію з утилізації сміття (з газ.).

2. у знач. прикм. Перевірений, надійний, який виправдав себе на практиці.

Навіть на німців, на випробуваних фронтовиків з числа тих, що не встигли своєчасно відступити з своїми і тепер металися .. в цьому жахливому колі, вогонь “катюш” нагонив містичний переляк (І. Багряний);

Щоб знищити обридливу шамотню думок, Тася почала рахувати, шепочучи губами, але цього разу випробуваний спосіб не допоміг (В. Домонтович);

Кармелюк був обережний і до себе приймав тільки людей певних і випробуваних (В. Кучер);

У 43-му окрузі на дільниці № 31 обрали випробуваний спосіб підрахунку голосів (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. випробуваний — ви́пробуваний дієприкметник від: ви́пробувати випро́буваний дієприкметник від: випро́бувати  Орфографічний словник української мови
  2. випробуваний — [випробуванией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. випробуваний — I в`ипробуваний-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до випробувати. 2》 прикм. Перевірений, надійний, який виправдав себе на ділі. II випр`обуваний-а, -е. Дієприкм. пас. теп. ч. до випробувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. випробуваний — НАДІ́ЙНИЙ (про людину — який викликає повне довір'я, на якого можна покластися; про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися), ПЕ́ВНИЙ, ВІ́РНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ, ПЕРЕВІ́РЕНИЙ, ВИ́ВІРЕНИЙ (який виправдав себе на ділі).  Словник синонімів української мови
  5. випробуваний — Ви́пробуваний, -на, -нe  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. випробуваний — ВИ́ПРОБУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́пробувати. Він їде вчитися, їде виконувати нові завдання, загартований і випробуваний війною офіцер Збройних Сил Радянського Союзу (Собко, Запорука.., 1952, 255). 2. прикм.  Словник української мови в 11 томах