Словник синонімів української мови

випробуваний

НАДІ́ЙНИЙ (про людину — який викликає повне довір'я, на якого можна покластися; про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися), ПЕ́ВНИЙ, ВІ́РНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ, ПЕРЕВІ́РЕНИЙ, ВИ́ВІРЕНИЙ (який виправдав себе на ділі). І не втаю: Я поміж них шукав Собі надійних, вірних подорожніх (М. Нагнибіда); На тачанці стояв кулемет, удосконалений і пристріляний, слухняний і повороткий, вивірений, надійний "максим" (Ю. Яновський); Кармелюк був обережний і до себе приймав тільки людей певних і випробуваних (В. Кучер); Дід Галактіон сказав, що є один певний і справжній засіб упіймати вусате страховище (сома) (О. Донченко); — ..Довірені люди. Посадовити скрізь таких сповірених, перевірених, передовірених (П. Загребельний); Перевірений метод. — Пор. благонаді́йний.

ВІ́РНИЙ (який відзначається постійністю у своїх поглядах, почуттях, нездатний на зраду), ВІ́ДДАНИЙ, НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, НЕЗРА́ДНИЙ рідше, НЕЗМІ́ННИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ПОСТІ́ЙНИЙ, НЕПІДКУ́ПНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ. З такою вірною, розсудливою людиною було немов безпечніше (М. Коцюбинський); Саня відданий, добрий товариш, ніколи не підведе друга, і його всі любили (О. Копиленко); (Руфін:) Так, батьку, вір мені, — немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Леся Українка); Сусіда запальний, увічливий, щирий. Товариш правдивий, незрадний (А. Кримський); Згадай про них, товаришів незмінних — Степовиків, поморів, шахтарів, — .. в одвазі й вірності єдиних (М. Рильський); Сагайдачний того ж дня виїхав з Києва, взявши з собою десятеро певних козаків (З. Тулуб); Жіноче серце! .. Чого бажаєш? В чім змінне ти, і в чім постійне? (І. Франко); (Д. Жуан:) Всі слуги — суворі, збройні, непідкупні (Леся Українка).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. випробуваний — ви́пробуваний дієприкметник від: ви́пробувати випро́буваний дієприкметник від: випро́бувати  Орфографічний словник української мови
  2. випробуваний — [випробуванией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. випробуваний — I в`ипробуваний-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до випробувати. 2》 прикм. Перевірений, надійний, який виправдав себе на ділі. II випр`обуваний-а, -е. Дієприкм. пас. теп. ч. до випробувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. випробуваний — ВИПРО́БУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до випро́бувати. Випробуваний на схожість сорт ярої пшениці вирізнявся серед інших стійкістю до грибкових хвороб (із журн.). ВИ́ПРОБУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́пробувати.  Словник української мови у 20 томах
  5. випробуваний — Ви́пробуваний, -на, -нe  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. випробуваний — ВИ́ПРОБУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́пробувати. Він їде вчитися, їде виконувати нові завдання, загартований і випробуваний війною офіцер Збройних Сил Радянського Союзу (Собко, Запорука.., 1952, 255). 2. прикм.  Словник української мови в 11 томах