випробуваний

I в`ипробуваний-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до випробувати.

2》 прикм. Перевірений, надійний, який виправдав себе на ділі.

II випр`обуваний-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. ч. до випробувати.

Значення в інших словниках

1. випробуваний — ви́пробуваний дієприкметник від: ви́пробувати випро́буваний дієприкметник від: випро́бувати  Орфографічний словник української мови
2. випробуваний — [випробуванией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. випробуваний — ВИПРО́БУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до випро́бувати. Випробуваний на схожість сорт ярої пшениці вирізнявся серед інших стійкістю до грибкових хвороб (із журн.). ВИ́ПРОБУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́пробувати.  Словник української мови у 20 томах
4. випробуваний — НАДІ́ЙНИЙ (про людину — який викликає повне довір'я, на якого можна покластися; про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися), ПЕ́ВНИЙ, ВІ́РНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ, ПЕРЕВІ́РЕНИЙ, ВИ́ВІРЕНИЙ (який виправдав себе на ділі).  Словник синонімів української мови
5. випробуваний — Ви́пробуваний, -на, -нe  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. випробуваний — ВИ́ПРОБУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́пробувати. Він їде вчитися, їде виконувати нові завдання, загартований і випробуваний війною офіцер Збройних Сил Радянського Союзу (Собко, Запорука.., 1952, 255). 2. прикм.  Словник української мови в 11 томах