випробування

ВИ́ПРОБУВАННЯ (з'ясування якостей, властивостей кого-, чого-небудь, здатності до певних дій), ВИПРО́БУВАННЯ, ПЕРЕВІ́РКА, ПРО́БА, ВИ́ПРОБА, І́СПИТИ, ЕКЗА́МЕН, ВИ́ПРОБ рідше, СПРОБУ́НОК рідко, ТРЕНУВА́ННЯ рідше. На завтра було призначено випробування інженерного винаходу автоматичного регулювання (О. Донченко); Провадиться контрольна перевірка ракети на її готовність до старту (з газети); Психологічні проби дають змогу виявити втомлення або збудження космонавта (з газети); Свій організм він (льотчик) піддаватиме нечуваним випробам (О. Гончар); Жнива — завжди відповідальний екзамен для трудівників села (з газети); Чутка про те, що в неділю в церкву мають привести на спробунок відьму (М. Коцюбинський); Перед самою експедицією відбулося відповідне тренування (з популярної літератури).

ВИ́ПРОБУВАННЯ (з'ясування якостей, властивостей кого-, чого-небудь, здатності до певних дій), ВИПРО́БУВАННЯ, ПЕРЕВІ́РКА, ПРО́БА, ВИ́ПРОБА, І́СПИТИ, ЕКЗА́МЕН, ВИ́ПРОБ рідше, СПРОБУ́НОК рідко, ТРЕНУВА́ННЯ рідше. На завтра було призначено випробування інженерного винаходу автоматичного регулювання (О. Донченко); Провадиться контрольна перевірка ракети на її готовність до старту (з газети); Психологічні проби дають змогу виявити втомлення або збудження космонавта (з газети); Свій організм він (льотчик) піддаватиме нечуваним випробам (О. Гончар); Жнива — завжди відповідальний екзамен для трудівників села (з газети); Чутка про те, що в неділю в церкву мають привести на спробунок відьму (М. Коцюбинський); Перед самою експедицією відбулося відповідне тренування (з популярної літератури).

ЗЛИ́ГОДНІ мн. (великі життєві труднощі, тяжке життя), ЗНЕГО́ДИ мн., НЕГО́ДА перев. мн., НЕЗГО́ДА, ВИПРО́БУВАННЯ перев. мн., БІДУВА́ННЯ, ХУРТОВИ́НА підсил. розм., НЕЗГО́ДИНА діал., ЮДО́ЛЬ книж., заст., НЕВЗГОДИ́НА рідко; ЛИХОЛІ́ТТЯ (часи тяжкого лиха, бідування народу). Загартований життєвими злигоднями, поет розучився цінити все те, що давалося легко (О. Ільченко); Були труднощі, нестатки, всякі інші знегоди, та Василь Пожар продовжував освіту (С. Олійник); Довго думає Оксана весняної теплої зоряної ночі про свої негоди (Грицько Григоренко); Згорда поглядають вони довкола, певні в своїх силах, байдужі до всяких життєвих незгод (М. Коцюбинський); Убогій Марусі здавалось, що вже настав кінець її бідування (І. Нечуй-Левицький); І серця жар, і пломенистий зір Я пронесу у всяку хуртовину Всім недругам моїм наперекір (А. Малишко); Для оптимістів.. щезають дрібниці, незгодини та труднощі, невдачі.. (Уляна Кравченко); Вважав (Славко) себе.. переможцем над дотеперішніми життєвими невзгодинами (Лесь Мартович); Після лихоліття знову розцвітає життя (О. Донченко). — Пор. неща́стя, тру́днощі.

Значення в інших словниках

1. випробування — (виявлення якості чогось) перевірка, проба, мн. іспити, екзамен.  Словник синонімів Полюги
2. випробування — ви́пробування іменник середнього роду від: ви́пробувати випро́бування іменник середнього роду від: випро́бувати  Орфографічний словник української мови
3. випробування — Випроба, ПРОБА, пробний камінь, ок. випробовання; (якостей) тест.  Словник синонімів Караванського
4. випробування — [випробуван':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
5. випробування — I випр`обування-я, с. 1》 Дія за знач. випробувати. Міжвідомчі випробування — випробування, що проводяться комісією з представників декількох зацікавлених міністерств та (чи) відомств.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. випробування — ВИПРО́БУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. випро́бувати. Новий, учора приведений з заводського випробування, паровоз упевнено рушив зі своїм непомірним вантажем (Іван Ле); Був він з науковою експедицією у водах океану, якраз у тих водах...  Словник української мови у 20 томах
7. випробування — ВИ́ПРОБУВАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́пробувати. Прийнята II з’їздом РСДРП марксистська програма з честю витримала випробування часу (Ком. Укр., 5, 1961, 12). ВИПРО́БУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. випро́бувати.  Словник української мови в 11 томах