випроваджений
ВИ́ПРОВАДЖЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до ви́провадити.
Будь-хто інший давно був би звідси випроваджений назавжди, але твої витівки сприймаються поблажливо (із журн.);
// ви́проваджено, безос. пред.
А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала! (Біблія. Пер. І. Огієнка);
З цим тебе й випроваджено було з кабінету (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)