випробувач

ВИПРО́БУВАЧ, а, ч.

Фахівець, який випробовує, перевіряє машини, пристрої і т. ін.

Колись мені розповідали льотчики-випробувачі: перед першим польотом на новому літакові світ вони сприймають інакше, ніж звичайно (А. Михайленко);

Головний конструктор послідовно формував свідомість спеціалістів нового фаху – випробувачів космічної техніки (із журн.);

Випробувач – престижна професія. Річ у тім, що кожен мотоцикл, який сходить з конвеєра, обкатують (із журн.);

* Образно. Час – випробувач великий. Коли любляться – розлука збільшить їхню любов, коли ж тільки бавляться – розійдуться скоріш (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. випробувач — випро́бувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. випробувач — -а, ч. 1》 Спеціаліст, який випробовує, перевіряє машини, механізми і т. ін. Льотчик-випробувач. 2》 перен. Те, що піддає випробуванню кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випробувач — ВИПРО́БУВАЧ, а, ч. 1. Спеціаліст, який випробовує, перевіряє машини, механізми і т. ін. Льотчик-випробувач; Випробувач дизелів. 2. перен. Те, що піддає випробуванню кого-, що-небудь. — Час — випробувач великий.  Словник української мови в 11 томах