випробувач

ВИПРО́БУВАЧ, а, ч.

1. Спеціаліст, який випробовує, перевіряє машини, механізми і т. ін.

Льотчик-випробувач; Випробувач дизелів.

2. перен. Те, що піддає випробуванню кого-, що-небудь.

— Час — випробувач великий. Коли любляться — розлука збільшить їхню любов, коли ж тільки бавляться — розійдуться скоріш (Кол., Терен.., 1959, 162).

Значення в інших словниках

1. випробувач — випро́бувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. випробувач — -а, ч. 1》 Спеціаліст, який випробовує, перевіряє машини, механізми і т. ін. Льотчик-випробувач. 2》 перен. Те, що піддає випробуванню кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випробувач — ВИПРО́БУВАЧ, а, ч. Фахівець, який випробовує, перевіряє машини, пристрої і т. ін. Колись мені розповідали льотчики-випробувачі: перед першим польотом на новому літакові світ вони сприймають інакше, ніж звичайно (А.  Словник української мови у 20 томах