випробувач
ВИПРО́БУВАЧ, а, ч.
1. Спеціаліст, який випробовує, перевіряє машини, механізми і т. ін.
Льотчик-випробувач; Випробувач дизелів.
2. перен. Те, що піддає випробуванню кого-, що-небудь.
— Час — випробувач великий. Коли любляться — розлука збільшить їхню любов, коли ж тільки бавляться — розійдуться скоріш (Кол., Терен.., 1959, 162).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випробувач — випро́бувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- випробувач — -а, ч. 1》 Спеціаліст, який випробовує, перевіряє машини, механізми і т. ін. Льотчик-випробувач. 2》 перен. Те, що піддає випробуванню кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випробувач — ВИПРО́БУВАЧ, а, ч. Фахівець, який випробовує, перевіряє машини, пристрої і т. ін. Колись мені розповідали льотчики-випробувачі: перед першим польотом на новому літакові світ вони сприймають інакше, ніж звичайно (А. Словник української мови у 20 томах