випробувач
ВИПРО́БУВАЧ, а, ч.
Фахівець, який випробовує, перевіряє машини, пристрої і т. ін.
Колись мені розповідали льотчики-випробувачі: перед першим польотом на новому літакові світ вони сприймають інакше, ніж звичайно (А. Михайленко);
Головний конструктор послідовно формував свідомість спеціалістів нового фаху – випробувачів космічної техніки (із журн.);
Випробувач – престижна професія. Річ у тім, що кожен мотоцикл, який сходить з конвеєра, обкатують (із журн.);
* Образно. Час – випробувач великий. Коли любляться – розлука збільшить їхню любов, коли ж тільки бавляться – розійдуться скоріш (П. Колесник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випробувач — випро́бувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- випробувач — -а, ч. 1》 Спеціаліст, який випробовує, перевіряє машини, механізми і т. ін. Льотчик-випробувач. 2》 перен. Те, що піддає випробуванню кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випробувач — ВИПРО́БУВАЧ, а, ч. 1. Спеціаліст, який випробовує, перевіряє машини, механізми і т. ін. Льотчик-випробувач; Випробувач дизелів. 2. перен. Те, що піддає випробуванню кого-, що-небудь. — Час — випробувач великий. Словник української мови в 11 томах