випробувач

випро́бувач

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випробувач — -а, ч. 1》 Спеціаліст, який випробовує, перевіряє машини, механізми і т. ін. Льотчик-випробувач. 2》 перен. Те, що піддає випробуванню кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. випробувач — ВИПРО́БУВАЧ, а, ч. Фахівець, який випробовує, перевіряє машини, пристрої і т. ін. Колись мені розповідали льотчики-випробувачі: перед першим польотом на новому літакові світ вони сприймають інакше, ніж звичайно (А. Словник української мови у 20 томах
  3. випробувач — ВИПРО́БУВАЧ, а, ч. 1. Спеціаліст, який випробовує, перевіряє машини, механізми і т. ін. Льотчик-випробувач; Випробувач дизелів. 2. перен. Те, що піддає випробуванню кого-, що-небудь. — Час — випробувач великий. Словник української мови в 11 томах