випробувач

випро́бувач

-а, ч.

1》 Спеціаліст, який випробовує, перевіряє машини, механізми і т. ін. Льотчик-випробувач.

2》 перен. Те, що піддає випробуванню кого-, що-небудь.

Значення в інших словниках

1. випробувач — випро́бувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. випробувач — ВИПРО́БУВАЧ, а, ч. Фахівець, який випробовує, перевіряє машини, пристрої і т. ін. Колись мені розповідали льотчики-випробувачі: перед першим польотом на новому літакові світ вони сприймають інакше, ніж звичайно (А.  Словник української мови у 20 томах
3. випробувач — ВИПРО́БУВАЧ, а, ч. 1. Спеціаліст, який випробовує, перевіряє машини, механізми і т. ін. Льотчик-випробувач; Випробувач дизелів. 2. перен. Те, що піддає випробуванню кого-, що-небудь. — Час — випробувач великий.  Словник української мови в 11 томах