випрямлення
ВИ́ПРЯМЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́прямити і стан за знач. ви́прямитися.
До слюсарних робіт належить, зокрема, випрямлення погнутих, кривих або пожолоблених місць на заготовках чи готових деталях (з навч. літ.);
Процедура випрямлення волосся передбачає застосування хімічних препаратів, які пом'якшують волосся, роблячи його слухняним у руках майстра-перукаря (із журн.);
Для випрямлення зубів у знімний ортодонтичний апарат умонтовуються дротяні дужки, петлі й пружини, які зачіплюються за зуби і тиснуть на них під певним кутом (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)