випхнутий
ВИ́ПХНУТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́пхнути.
На мосту теж було повно, може, то були й не найхоробріші, а просто випхнуті наперед, бо однаково хтось завжди має бути попереду (П. Загребельний);
* Образно. Це нікчемний чоловічок, типовий маленький міщанин, нічим не видатний, слабовільний і полохливий суб'єкт, випхнутий хвилями й непорозуміннями революції (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)