Словник української мови у 20 томах

випіт

ВИ́ПІТ, поту, ч., вет., мед.

Рідина, що збирається в тканинах і порожнинах тіла людини і тварини при запальних ураженнях; ексудат.

Плеврит характеризується запаленням листків плеври з подальшим зрощенням їх між собою або утворенням випоту в плевральній порожнині (з наук. літ.);

Палички сибірки і спіральні нитки знаходились завжди разом із рідинами організму (кров'ю й випотами), унаслідок чого неможливо було визнати, що саме вони відіграють головну роль при сибірці та поворотній гарячці (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. випіт — ви́піт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. випіт — -поту, ч., мед. Рідина, що збирається в тканинах і порожнинах тіла людини і тварини за запальних уражень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випіт — ВИ́ПІТ (рідина, що збирається в тканинах і порожнинах тіла людини й тварини при запальних ураженнях), ЕКСУДА́Т. Фібринозний ексудат. ПІТ (рідина, що виділяється підшкірними залозами), РОПА́ діал.; ВИ́ПОТИ, ВИ́ПОТИНА (перев. при захворюванні).  Словник синонімів української мови
  4. випіт — ВИ́ПІТ, поту, ч., мед. Рідина, що збирається в тканинах і порожнинах тіла людини і тварини при запальних ураженнях.  Словник української мови в 11 томах