виражатися
ВИРАЖА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВИ́РАЗИТИСЯ, иться, док.
1. Виявлятися через певні ознаки, дії і т. ін.
Який глибокий жаль, сердечний докір і заразом яка радісна надія виражалися в його очах! (І. Франко);
У всіх діях М. Гулака виражалася незвичайна скромність і розсудливість, властиві його характеру (з наук.-попул. літ.);
В оповіданні “Контрасти” В. Винниченко начебто тільки фіксує свої спостереження (його позиція виражається хіба що в деяких репліках молодого скульптора Івана) (з навч. літ.);
Вони не знали, у чому конкретно все те [сподівання] виразиться (Ю. Мушкетик);
// Передаватися, висловлюватися.
Він бачить, як грубо, недотепно та незграбно можуть виражатись .. ідеї у вузькодумних сучасників (Леся Українка).
2. тільки недок. Пас. до виража́ти.
Найчастіше підмет виражається іменником або займенником у називному відмінку (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)