виражати
ВИРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РАЗИТИ, ажу, азиш, док., що.
1. Виявляти, показувати що-небудь певними ознаками, діями і т. ін.
Усе його обличчя виражало глибоке пригноблення і зрушення (І. Франко);
Орест сам .. виражає нетерплячку в лиці і рухах, то бере з столика газету або книжку, то знов кидає часом додолу (Леся Українка);
// Передавати, висловлювати.
Великий поет – це поет, голос якого виражає найглибші думки, почуття, сподівання, прагнення народу (М. Рильський);
Один і той же вигук у різних реченнях може виражати різні почуття (з навч. літ.);
Що віршем гаразд можна виразити почування та зальоти душі – се правда (Панас Мирний).
2. спец. Обчислювати, позначати одиницями, мірами, формулами і т. ін.
Питому активність радіонуклідів у харчових продуктах у сумарній кількості можна виражати в одиницях кюрі (Кі) (з наук. літ.);
Як географічну довготу, так і пряме сходження зручно виражати не в градусах, а в часі (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)