виражати
ВИРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РАЗИТИ, ажу, азиш, док., перех.
1. Виявляти, показувати що-небудь певними ознаками, діями і т. ін.
Усе його обличчя виражало глибоке пригноблення і зрушення (Фр., VI, 1951, 186);
Орест сам.. виражав нетерплячку в лиці і рухах, то бере з столика газету або книжку, то знов кидає часом додолу (Л. Укр., II, 1951, 82);
// Передавати, висловлювати.
Великий поет — це поет, голос якого виражає найглибші думки, почуття, сподівання, прагнення народу (Рильський, III, 1955, 235);
Що віршем гаразд можна виразити почування та зальоти душі — се правда (Мирний, V, 1955, 377);
Якими словами ми маємо виразити свої почуття глибокої подяки і любові до нашої великої партії..! (Донч., VI, 1957, 597).
2. спец. Обчислювати, позначати в одиницях виміру.
Як географічну довготу, так і пряме сходження зручно виражати не в градусах, а в часі (Астр., 1956, 23).
Словник української мови (СУМ-11)