1. Словник української мови в 11 томах

виражати

ВИРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РАЗИТИ, ажу, азиш, док., перех.

1. Виявляти, показувати що-небудь певними ознаками, діями і т. ін.

Усе його обличчя виражало глибоке пригноблення і зрушення (Фр., VI, 1951, 186);

Орест сам.. виражав нетерплячку в лиці і рухах, то бере з столика газету або книжку, то знов кидає часом додолу (Л. Укр., II, 1951, 82);

// Передавати, висловлювати.

Великий поет — це поет, голос якого виражає найглибші думки, почуття, сподівання, прагнення народу (Рильський, III, 1955, 235);

Що віршем гаразд можна виразити почування та зальоти душі — се правда (Мирний, V, 1955, 377);

Якими словами ми маємо виразити свої почуття глибокої подяки і любові до нашої великої партії..! (Донч., VI, 1957, 597).

2. спец. Обчислювати, позначати в одиницях виміру.

Як географічну довготу, так і пряме сходження зручно виражати не в градусах, а в часі (Астр., 1956, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виражати — (передавати щось словами) висловлювати, виливати, (узагальнюючи) формулювати; (почуття) виявляти, відбивати, випромінювати. Словник синонімів Полюги
  2. виражати — виража́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. виражати — [виеражатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  4. виражати — -аю, -аєш, недок., виразити, -ажу, -азиш, док., перех. 1》 Виявляти, показувати що-небудь певними ознаками, діями і т. ін. || Передавати, висловлювати. 2》 спец. Обчислювати, позначати в одиницях виміру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. виражати — Висловлювати, висловити, повисловлювати, виявляти, виявити, повиявляти, відбивати, відбити, повідбивати, казати, сказати, виказувати, виказати, повиказувати, див. формулювати Словник чужослів Павло Штепа
  6. виражати — ВИРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РАЗИТИ, ажу, азиш, док., що. 1. Виявляти, показувати що-небудь певними ознаками, діями і т. ін. Усе його обличчя виражало глибоке пригноблення і зрушення (І. Франко); Орест сам .. Словник української мови у 20 томах
  7. виражати — ВИРАЖА́ТИ що (передавати, показувати почуття, стан, наміри тощо певними зовнішніми ознаками, проявами, виглядом і т. ін.), ВИЯВЛЯ́ТИ, ВИЛИВА́ТИ, ВІДБИВА́ТИ, ВИПРОМІ́НЮВАТИ, ПРОСВІ́ЧУВАТИ чим, рідше; ДИ́ХАТИ чим, ПОДИХА́ТИ рідко (бути сповненим... Словник синонімів української мови