виражати
Висловлювати, висловити, повисловлювати, виявляти, виявити, повиявляти, відбивати, відбити, повідбивати, казати, сказати, виказувати, виказати, повиказувати, див. формулювати
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виражати — (передавати щось словами) висловлювати, виливати, (узагальнюючи) формулювати; (почуття) виявляти, відбивати, випромінювати. Словник синонімів Полюги
- виражати — виража́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- виражати — [виеражатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- виражати — -аю, -аєш, недок., виразити, -ажу, -азиш, док., перех. 1》 Виявляти, показувати що-небудь певними ознаками, діями і т. ін. || Передавати, висловлювати. 2》 спец. Обчислювати, позначати в одиницях виміру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виражати — ВИРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РАЗИТИ, ажу, азиш, док., що. 1. Виявляти, показувати що-небудь певними ознаками, діями і т. ін. Усе його обличчя виражало глибоке пригноблення і зрушення (І. Франко); Орест сам .. Словник української мови у 20 томах
- виражати — ВИРАЖА́ТИ що (передавати, показувати почуття, стан, наміри тощо певними зовнішніми ознаками, проявами, виглядом і т. ін.), ВИЯВЛЯ́ТИ, ВИЛИВА́ТИ, ВІДБИВА́ТИ, ВИПРОМІ́НЮВАТИ, ПРОСВІ́ЧУВАТИ чим, рідше; ДИ́ХАТИ чим, ПОДИХА́ТИ рідко (бути сповненим... Словник синонімів української мови
- виражати — ВИРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РАЗИТИ, ажу, азиш, док., перех. 1. Виявляти, показувати що-небудь певними ознаками, діями і т. ін. Усе його обличчя виражало глибоке пригноблення і зрушення (Фр., VI, 1951, 186); Орест сам.. Словник української мови в 11 томах