виражати
ВИРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РАЗИТИ, ажу, азиш, док., що.
1. Виявляти, показувати що-небудь певними ознаками, діями і т. ін.
Усе його обличчя виражало глибоке пригноблення і зрушення (І. Франко);
Орест сам .. виражає нетерплячку в лиці і рухах, то бере з столика газету або книжку, то знов кидає часом додолу (Леся Українка);
// Передавати, висловлювати.
Великий поет – це поет, голос якого виражає найглибші думки, почуття, сподівання, прагнення народу (М. Рильський);
Один і той же вигук у різних реченнях може виражати різні почуття (з навч. літ.);
Що віршем гаразд можна виразити почування та зальоти душі – се правда (Панас Мирний).
2. спец. Обчислювати, позначати одиницями, мірами, формулами і т. ін.
Питому активність радіонуклідів у харчових продуктах у сумарній кількості можна виражати в одиницях кюрі (Кі) (з наук. літ.);
Як географічну довготу, так і пряме сходження зручно виражати не в градусах, а в часі (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- виражати — (передавати щось словами) висловлювати, виливати, (узагальнюючи) формулювати; (почуття) виявляти, відбивати, випромінювати. Словник синонімів Полюги
- виражати — виража́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- виражати — [виеражатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- виражати — -аю, -аєш, недок., виразити, -ажу, -азиш, док., перех. 1》 Виявляти, показувати що-небудь певними ознаками, діями і т. ін. || Передавати, висловлювати. 2》 спец. Обчислювати, позначати в одиницях виміру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виражати — Висловлювати, висловити, повисловлювати, виявляти, виявити, повиявляти, відбивати, відбити, повідбивати, казати, сказати, виказувати, виказати, повиказувати, див. формулювати Словник чужослів Павло Штепа
- виражати — ВИРАЖА́ТИ що (передавати, показувати почуття, стан, наміри тощо певними зовнішніми ознаками, проявами, виглядом і т. ін.), ВИЯВЛЯ́ТИ, ВИЛИВА́ТИ, ВІДБИВА́ТИ, ВИПРОМІ́НЮВАТИ, ПРОСВІ́ЧУВАТИ чим, рідше; ДИ́ХАТИ чим, ПОДИХА́ТИ рідко (бути сповненим... Словник синонімів української мови
- виражати — ВИРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РАЗИТИ, ажу, азиш, док., перех. 1. Виявляти, показувати що-небудь певними ознаками, діями і т. ін. Усе його обличчя виражало глибоке пригноблення і зрушення (Фр., VI, 1951, 186); Орест сам.. Словник української мови в 11 томах