формулювати
Визначувати, визначити, повизначувати, зазначувати, зазначити, позазначувати, зізначувати, зізначити, позізначувати, означувати, означити, поозначувати, висловлювати, висловити, повисловлювати, окреслювати, окреслити, поокреслювати, див. виражати
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- формулювати — формулюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- формулювати — (думку) висловлювати, викладати; (завдання) визначати, окреслювати. Словник синонімів Караванського
- формулювати — ФОРМУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що. Коротко і точно висловлювати, виражати, визначати що-небудь (думку, поняття, завдання тощо). Ще з того часу, як він почав ясніше формулювати свої думки, свої бажання, потреба розумної, живої... Словник української мови у 20 томах
- формулювати — -юю, -юєш, недок., перех. Коротко і точно висловлювати, виражати, визначати що-небудь (думку, поняття, завдання тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- формулювати — ВИЗНАЧА́ТИ (виявляти, встановлювати суть чого-небудь; робити визначення), РОЗКРИВА́ТИ, ХАРАКТЕРИЗУВА́ТИ, ФОРМУЛЮВА́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ОЗНА́ЧУВАТИ діал. — Док.: ви́значити, розкри́ти, схарактеризува́ти, сформулюва́ти, озна́чи́ти. Словник синонімів української мови
- формулювати — Формулюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- формулювати — ФОРМУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. Коротко і точно висловлювати, виражати, визначати що-небудь (думку, поняття, завдання тощо). Словник української мови в 11 томах