формулювати

ВИЗНАЧА́ТИ (виявляти, встановлювати суть чого-небудь; робити визначення), РОЗКРИВА́ТИ, ХАРАКТЕРИЗУВА́ТИ, ФОРМУЛЮВА́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ОЗНА́ЧУВАТИ діал. — Док.: ви́значити, розкри́ти, схарактеризува́ти, сформулюва́ти, озна́чи́ти. В тюремній лікарні зібралася комісія визначити стан здоров'я в'язня (О. Донченко); — Дмитро Іванович (Яворницький).. вибрав якусь історичну пісню, розкривав її зміст і казав, як треба її виконувати (І. Шаповал); Характеризувати в загальних рисах систему південно-східних говорів — це визначати в основному систему сучасної української літературної мови (з науково-популярної літератури); Картини допомагають школярам на перших етапах роботи над текстом узагальнено сформулювати його зміст (з посібника).

ВИРАЖА́ТИ (передавати словами думки, почуття тощо), ВИСЛО́ВЛЮВАТИ, ВИЯВЛЯ́ТИ, ВИЛИВА́ТИ, ФОРМУЛЮВА́ТИ (твердження). — Док.: ви́разити, ви́словити, ви́явити, ви́лити, ви́лляти, сформулюва́ти. Великий поет — це поет, голос якого виражає найглибші думки, почуття, сподівання, прагнення народу (М. Рильський); Варварі вже не вперше доводилося чути, як люди висловлюють свої думки словами пісень або віршів (Л. Первомайський); Дружно виявляла свої почуття.. парубота, сміючись над невдахами (О. Гончар); (Настя:) Коли б я розказала йому свої муки, вилила перед ним свою тугу, він би знайшов і для мене добре слово (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. формулювати — формулюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. формулювати — (думку) висловлювати, викладати; (завдання) визначати, окреслювати. Словник синонімів Караванського
  3. формулювати — Визначувати, визначити, повизначувати, зазначувати, зазначити, позазначувати, зізначувати, зізначити, позізначувати, означувати, означити, поозначувати, висловлювати, висловити, повисловлювати, окреслювати, окреслити, поокреслювати, див. виражати Словник чужослів Павло Штепа
  4. формулювати — ФОРМУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що. Коротко і точно висловлювати, виражати, визначати що-небудь (думку, поняття, завдання тощо). Ще з того часу, як він почав ясніше формулювати свої думки, свої бажання, потреба розумної, живої... Словник української мови у 20 томах
  5. формулювати — -юю, -юєш, недок., перех. Коротко і точно висловлювати, виражати, визначати що-небудь (думку, поняття, завдання тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. формулювати — Формулюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. формулювати — ФОРМУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. Коротко і точно висловлювати, виражати, визначати що-небудь (думку, поняття, завдання тощо). Словник української мови в 11 томах