1. Словник синонімів української мови

формулювання

ВИ́ЗНАЧЕННЯ (вислів, у якому розкривається основний зміст чого-небудь, його істотні ознаки, сформульоване положення), ДЕФІНІ́ЦІЯ книжн., ФОРМУЛЮВА́ННЯ, ФО́РМУЛА. Визначення мови як найважливішого засобу людських стосунків.. залишається вірним і для нашого.. суспільства (М. Рильський); Усі естетики.. починають свої естетичні міркування дефініцією, що таке є та краса (І. Франко); Одним із найважливіших етапів розв'язку будь-якої проблеми є її чітке формулювання (з журналу); Загальновідомою є формула: для того щоб продовжити життя, треба навчитися не скорочувати його (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. формулювання — формулюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. формулювання — ФОРМУЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. формулюва́ти. Формулювання основних положень доповіді. 2. Коротка і точна словесна форма вираження думки, поняття, завдання і т. ін.; сформульоване положення, сформульована думка взагалі. Словник української мови у 20 томах
  3. формулювання — -я, с. 1》 Дія за знач. формулювати. 2》 Коротка і точна словесна форма вираження думки, поняття, завдання і т. ін.; сформульоване положення, сформульована думка взагалі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. формулювання — формулюва́ння (від формула) коротке й точне висловлення якоїсь думки. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. формулювання — ФОРМУЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. формулюва́ти. 2. Коротка і точна словесна форма вираження думки, поняття, завдання і т. ін.; сформульоване положення, сформульована думка взагалі. Словник української мови в 11 томах
  6. формулювання — рос. формулирование коротке й точне висловлення думки, постановка програми. Eкономічна енциклопедія