форналь
КО́НЮХ (той, хто доглядає коней), СТАЙНИ́ЧИЙ, СТАЄ́ННИЙ, КІННИ́ЧИЙ розм., КОНЮ́ШИЙ заст., ШТАЛМЕ́ЙСТЕР заст., ФО́РНАЛЬ діал. — Ануте, хлопці, — гукнув на конюхів, — виведіть лишень Пашу. — Та й кінь же був, отой Паша (О. Стороженко); Виявилося, що стайничі тільки зараз почали годувати коней (П. Панч); Пан дідич до слуги озвався: — .. Дай до стайні знати Там до стаєнного Гриня, Щоб комісарського коня Казав негайно осідлати! (І. Франко); Стояли вони в стайні окремо, і ніхто, крім старшого кінничого, до них близько й приступитися не смів (І. Муратов); Пани звеліли конюшим сідлати коні (І. Нечуй-Левицький); У нього були сотні коней і худоби, десятки форналів і наймитів (П. Козланюк).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- форналь — фо́рналь іменник чоловічого роду, істота конюх діал. Орфографічний словник української мови
- форналь — Наймит, див. батрак Словник чужослів Павло Штепа
- форналь — ФО́РНАЛЬ, я, діал. Конюх. А де наш мужик без землі міг тоді сісти? Ну, ясно де – в панському дворі, форналем (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
- форналь — -я, зах. Конюх. Великий тлумачний словник сучасної мови
- форналь — ФО́РНАЛЬ, я, діал. Конюх. А де наш мужик без землі міг тоді сісти? Ну, ясно де — в панському дворі, форналем (Козл., Сонце.., 1957, 54). Словник української мови в 11 томах
- форналь — Фо́рналь, -ля м. Конюхь. Kolb. І. 68. Словник української мови Грінченка