форналь

Фо́рналь, -ля

м. Конюхь. Kolb. І. 68.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. форналь — фо́рналь іменник чоловічого роду, істота конюх діал. Орфографічний словник української мови
  2. форналь — Наймит, див. батрак Словник чужослів Павло Штепа
  3. форналь — ФО́РНАЛЬ, я, діал. Конюх. А де наш мужик без землі міг тоді сісти? Ну, ясно де – в панському дворі, форналем (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
  4. форналь — -я, зах. Конюх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. форналь — КО́НЮХ (той, хто доглядає коней), СТАЙНИ́ЧИЙ, СТАЄ́ННИЙ, КІННИ́ЧИЙ розм., КОНЮ́ШИЙ заст., ШТАЛМЕ́ЙСТЕР заст., ФО́РНАЛЬ діал. — Ануте, хлопці, — гукнув на конюхів, — виведіть лишень Пашу. — Та й кінь же був, отой Паша (О. Словник синонімів української мови
  6. форналь — ФО́РНАЛЬ, я, діал. Конюх. А де наш мужик без землі міг тоді сісти? Ну, ясно де — в панському дворі, форналем (Козл., Сонце.., 1957, 54). Словник української мови в 11 томах