виразно
ВИРА́ЗНО.
Присл. до вира́зний.
Оркестр виразно вибиває такт на басах (І. Нечуй-Левицький);
Але що це? Василько виразно побачив свою хату (М. Коцюбинський);
– Я ж вам виразно кажу, що їх превосходительство не приймають зараз (В. Винниченко);
Всі підняли весла, немов боячись злякати тишу, і виразно почули далекий шум, тонкі гудки пароплавів біля причалів, брязкіт металу, сигнали автомашини (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)