виразно
ВИРА́ЗНО. Присл. до вира́зний.
Вони [бояри] тепер не показували надто виразно своєї неохоти і виповнювали розпорядження молодого провідника (Фр., VI, 1951, 11);
Оркестр виразно вибиває такт на басах (Н.-Лев., III, 1956, 308);
Але що це? Василько виразно побачив свою хату (Коцюб., І, 1955, 81);
В тиші виразно почулося здаля напружене дудіння багатьох моторів (Смолич, І, 1958, 97).
Словник української мови (СУМ-11)