1. Словник української мови в 11 томах

виразно

ВИРА́ЗНО. Присл. до вира́зний.

Вони [бояри] тепер не показували надто виразно своєї неохоти і виповнювали розпорядження молодого провідника (Фр., VI, 1951, 11);

Оркестр виразно вибиває такт на басах (Н.-Лев., III, 1956, 308);

Але що це? Василько виразно побачив свою хату (Коцюб., І, 1955, 81);

В тиші виразно почулося здаля напружене дудіння багатьох моторів (Смолич, І, 1958, 97).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виразно — вира́зно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. виразно — Присл. до виразний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виразно — ВИРА́ЗНО. Присл. до вира́зний. Оркестр виразно вибиває такт на басах (І. Нечуй-Левицький); Але що це? Василько виразно побачив свою хату (М. Коцюбинський); – Я ж вам виразно кажу, що їх превосходительство не приймають зараз (В. Словник української мови у 20 томах
  4. виразно — БАГАТОЗНА́ЧНО, ПРОМО́ВИСТО, КРАСНОМО́ВНО, БАГАТОМО́ВНО рідше, ЗНАЧУ́ЩЕ, З ПІДТЕ́КСТОМ, З НА́ТЯКОМ, ЗНАЧЛИ́ВО рідше; ВИРА́ЗНО. — Викинь, Іване, з голови різні свої думки, не приведуть вони до добра, — багатозначно.. сказала дружина (М. Словник синонімів української мови
  5. виразно — Вира́зно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. виразно — Ви́разно нар. Выразительно; ясно, внятно, отчетливо, явственно. Виразно промовила. Стор. МПр. 84. Чути було дуже виразно, як горілка булькала. Левиц. І. 144. Словник української мови Грінченка