виразниця
ВИРА́ЗНИЦЯ, і, ж. Жін. до вира́зник.
Виразницею патріотичного піднесення Франції була Жанна д’Арк (Іст. середніх віків, 1955, 97);
Багата наша земля на таланти, тягнуться наші люди до музичної творчості, до пісні, яка в усі віки була найкращою, щирою виразницею народних дум і сподівань (Тич., III, 1957, 320).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виразниця — вира́зниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- виразниця — -і. Жін. до виразник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виразниця — ВИРА́ЗНИЦЯ, і, ж. Жін. до вира́зник. Багата наша земля на таланти, тягнуться наші люди до музичної творчості, до пісні, яка в усі віки була найкращою, щирою виразницею народних дум і сподівань (П. Тичина); Виразницею патріотичного піднесення Франції у XV ст. була Жанна Д'Арк (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах