1. Словник української мови у 20 томах

виразниця

ВИРА́ЗНИЦЯ, і, ж.

Жін. до вира́зник.

Багата наша земля на таланти, тягнуться наші люди до музичної творчості, до пісні, яка в усі віки була найкращою, щирою виразницею народних дум і сподівань (П. Тичина);

Виразницею патріотичного піднесення Франції у XV ст. була Жанна Д'Арк (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виразниця — вира́зниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. виразниця — -і. Жін. до виразник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виразниця — ВИРА́ЗНИЦЯ, і, ж. Жін. до вира́зник. Виразницею патріотичного піднесення Франції була Жанна д’Арк (Іст. середніх віків, 1955, 97); Багата наша земля на таланти, тягнуться наші люди до музичної творчості, до пісні, яка в усі віки була найкращою... Словник української мови в 11 томах