1. Словник синонімів української мови

виразно

БАГАТОЗНА́ЧНО, ПРОМО́ВИСТО, КРАСНОМО́ВНО, БАГАТОМО́ВНО рідше, ЗНАЧУ́ЩЕ, З ПІДТЕ́КСТОМ, З НА́ТЯКОМ, ЗНАЧЛИ́ВО рідше; ВИРА́ЗНО. — Викинь, Іване, з голови різні свої думки, не приведуть вони до добра, — багатозначно.. сказала дружина (М. Чабанівський); Про недовір'я, на яке так промовисто натякав той же Куцевич, він (академік Шульга) не хотів і думати (Н. Рибак); Він мовчав, але весь його вигляд красномовно говорив про те, що душа його тихо й сумно ридає (Л. Дмитерко); — Я знаю, Павле Михайловичу, — значуще сказав матрос (В. Кучер); — А дівчину .. ви облиште, — сказав тихіше і підморгнув з великим підтекстом (О. Гончар). — Пор. 2. багатозна́чний.

ВІДВЕ́РТО (нічого не приховуючи, помітно для стороннього ока), ВІДКРИ́ТО, НЕПРИХО́ВАНО, НЕЗАМАСКО́ВАНО, НЕПРИКРИ́ТО, Я́ВНО, ВИРА́ЗНО, НАО́ЧНО рідше. Ганна Іванівна одверто заздрила тим, хто вміє веселитися (Ю. Шовкопляс); Він бачив перед собою людину, яка відкрито його зневажала (Ю. Бедзик); Соколов був одверто, неприховано щасливий (В. Собко); Незамасковано кепкувати з когось; Гайдамацькі пісні виразно, неприкрито спрямовані проти феодально-кріпосницьких порядків (з журналу); Оце дівчисько.. явно глузує з нього (М. Стельмах); Ніколи Ляхович наочно не виявляв стану тривоги чи радості (І. Ле).

ЯСКРА́ВО (експресивно та влучно змальовуючи, чітко окреслюючи, відображаючи), ВИРА́ЗНО, ЖИ́ВО. Йому вдалось так просто й яскраво змалювати протилежність інтересів тих, хто дає роботу, і тих, що мусять її брати (М. Коцюбинський); Автор має цілковите право користуватися всіма засобами мови, щоб висловити думки якнайбільш точно й виразно (з журналу); Ціла подія живо стояла перед очима (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виразно — вира́зно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. виразно — Присл. до виразний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виразно — ВИРА́ЗНО. Присл. до вира́зний. Оркестр виразно вибиває такт на басах (І. Нечуй-Левицький); Але що це? Василько виразно побачив свою хату (М. Коцюбинський); – Я ж вам виразно кажу, що їх превосходительство не приймають зараз (В. Словник української мови у 20 томах
  4. виразно — Вира́зно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. виразно — ВИРА́ЗНО. Присл. до вира́зний. Вони [бояри] тепер не показували надто виразно своєї неохоти і виповнювали розпорядження молодого провідника (Фр., VI, 1951, 11); Оркестр виразно вибиває такт на басах (Н.-Лев., III, 1956, 308); Але що це?... Словник української мови в 11 томах
  6. виразно — Ви́разно нар. Выразительно; ясно, внятно, отчетливо, явственно. Виразно промовила. Стор. МПр. 84. Чути було дуже виразно, як горілка булькала. Левиц. І. 144. Словник української мови Грінченка