вирахування
ВИ́РАХУВАННЯ, я, с.
1. Дія за знач. ви́рахувати.
Брат Бертольд відштовхнув покреслений пергамент з вичисленнями та помітками: знову заблукала якась невловима помилка до його вирахувань (Н. Королева);
Часто лікарі-акушери вимагають запам'ятати точну дату перших порухів плода, оскільки цей показник забезпечує точніше вирахування строку пологів (із журн.).
2. перев. мн. Сума, утримана із грошей, признач. для видачі.
– Висоцька? Тридцять п'ять плюс платні за сім днів сімнадцять – сорок п'ять, вирахувань нема, одержуйте! (В. Підмогильний);
При укладанні трудової угоди всі можливі вирахування з вашої зарплати мають бути записані в угоді (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)