Словник української мови у 20 томах

вирахунок

ВИ́РАХУНОК, нку, ч., рідко.

Дія за знач. вирахо́вувати, ви́рахувати.

Видно, Вагман не такий злий чоловік, бо й вирахунку з Бараном не має, мабуть, ніякого (І. Франко);

// Результат обчислення яких-небудь даних.

Воно [життя] ставить числа, як доведеться, а тоді ще й перемішує; тасує, ніби карти, і ніколи не показує конечного вирахунку (Валерій Шевчук);

Статистичні вирахунки.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вирахунок — -нку, ч. Обчислення, вираховування.  Великий тлумачний словник сучасної мови