вирватися —
ви́рватися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
вирватися —
див. вириватися II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вирватися —
ви́йти (ви́битися, ви́рватися і т. ін.) / вихо́дити (вибива́тися, вирива́тися і т. ін.) в лю́ди. Домогтися певного становища в суспільстві. Що буде, те й буде. Будеш знов чумакувати, Поки вийдем в люди (Т.
Фразеологічний словник української мови
вирватися —
ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев.
Словник синонімів української мови
вирватися —
ВИ́РВАТИСЯ див. вирива́тися².
Словник української мови в 11 томах
вирватися —
Вириватися, -ваюся, -єшся сов. в. вирватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Вырываться, вырваться. Як вирветься сокира з рук. Шевч. 436. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь. Рудч. Ск. І. 8. 2) Рваться впередъ, выступать, выступить впередъ.
Словник української мови Грінченка