виринути —
ви́ринути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
виринути —
див. виринати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виринути —
виплива́ти (вирина́ти) / ви́плисти (ви́ринути) на пове́рхню. 1. Ставати відомим (про те, що приховується). Почував (Павло), що як тільки заговорить, то недавнє минуле одразу випливе на поверхню і він знову опиниться душею в тому проклятому таборі (В.
Фразеологічний словник української мови
виринути —
ВИПЛИВА́ТИ (підійматися з глибини води на її поверхню), СПЛИВА́ТИ, ВИРИНА́ТИ, ЗРИНА́ТИ, ВИПІРНА́ТИ, ВИГУ́ЛЬКУВАТИ розм., ВИПУРНА́ТИ розм. (пірнаючи, знову з'являтися на поверхні води). — Док.
Словник синонімів української мови
виринути —
ВИ́РИНУТИ див. вирина́ти.
Словник української мови в 11 томах