вирисовувати
ВИРИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РИСУВАТИ, ую, уєш, док., що.
Те саме, що вимальо́вувати.
Він [Тарас] дуже любить дерева, різні дерева, з особливою любов'ю вирисовує гілля, листя (О. Іваненко);
Щоправда, подивитися було на що .. Стільки народу! І кожну постать треба було вирисувати (А. Головко);
Гулак-Артемовський з видимим смаком зупиняється над сценами катування Рябка, з захопленням вирисовуючи всі деталі – і як Явтух “Рябка по жижках чеше”, і як після екзекуції Рябків язик “був в роті спутаний” (М. Зеров);
* Образно. Міцно воно [плаття] обхопило її тонкий високий стан, вирисовуючи широкі плечі, високі груди (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)