вирисовувати
ВИРИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РИСУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Те саме, що вимальо́вувати.
Він [Тарас] дуже любить дерева, різні дерева, з особливою любов’ю вирисовує гілля, листя (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 381);
Щоправда, подивитися було на що.. Стільки народу! І кожну постать треба було вирисувати (Головко, II, 1957, 454);
Міцно воно [плаття] обхопило її тонкий високий стан, вирисовуючи широкі плечі, високі груди (Мирний, III, 1954, 176).
Словник української мови (СУМ-11)