Значення в інших словниках
-
вирити —
ви́рити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вирити —
Ви́рити. Вигравірувати, викарбувати. В каплиц и в місті Казерта находить ся таблиця зі спіжу, на котрій в єврейскій мові виритий єзасуд на Ісуса Христа (Б.
Українська літературна мова на Буковині
-
вирити —
див. виривати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вирити —
КОПА́ТИ (лопатою, заступом тощо робити заглиблення в землі, снігу і т. ін.; видобувати щось із землі, снігу тощо), РИ́ТИ, ВИКО́ПУВАТИ, ВИРИВА́ТИ, ВИБИРА́ТИ (видобувати із землі вирощену картоплю); КОПА́ТИСЯ (робити заглиблення в землі); ШТИКУВА́ТИ спец.
Словник синонімів української мови
-
вирити —
ВИ́РИТИ див. вирива́ти².
Словник української мови в 11 томах
-
вирити —
Ви́рити см. ii. виривати. --------------- Вирити, -рю, -риш гл. Кружиться водѣ или какому либо предмету въ водѣ вокругъ центра, въ водоворотѣ. Мнж. 179.
Словник української мови Грінченка