вироблений
ВИ́РОБЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до ви́робити 1–5.
Менший [хлопчик] – білявеньке таке .. заклало назад рученята й тримає в них возика, та так штучно виробленого, мов і справжній віз (М. Коцюбинський);
Її чувство [почуття] справедливості було надто вироблене, щоб могла то вчинити (О. Кобилянська);
// ви́роблено, безос. пред.
То був простий ніж, зроблений з різака, широкий і некінчастий; ручка коротка й оправлена в мосяж; кінець ручки вироблено, немов у кінське копито (Г. Хоткевич).
2. у знач. прикм. Виснажений, знесилений.
В дворі батько – вироблений, переляканий, забитий нуждою чоловік у сірій свиті й сірій шапці (М. Стельмах);
На ньому [сіні] лежить, підперши підборіддя руками, старий, вироблений і висушений чоловік (М. Слабошпицький).
Словник української мови (СУМ-20)