вирівняння
ВИ́РІВНЯННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́рівняти.
При вирощуванні гороху слід забезпечити вирівняння поверхні ґрунту (із журн.);
У звичайних умовах численні зіткнення молекул між собою зумовлюють рух газу як цілого, який і приводить до вирівняння в ньому тиску (з наук. літ.);
Українське галицьке боярство поступово полонізувалось, заохочене вирівнянням у правах із польською шляхтою, за умови переходу до католицизму (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)