1. Словник української мови у 20 томах

вирівняння

ВИ́РІВНЯННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́рівняти.

При вирощуванні гороху слід забезпечити вирівняння поверхні ґрунту (із журн.);

У звичайних умовах численні зіткнення молекул між собою зумовлюють рух газу як цілого, який і приводить до вирівняння в ньому тиску (з наук. літ.);

Українське галицьке боярство поступово полонізувалось, заохочене вирівнянням у правах із польською шляхтою, за умови переходу до католицизму (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирівняння — ви́рівняння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вирівняння — -я, с. Дія за знач. вирівняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирівняння — Ви́рівняння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вирівняння — ВИ́РІВНЯННЯ, я, с. Дія за знач. ви́рівняти. Словник української мови в 11 томах