1. Словник української мови у 20 томах

вирівняний

ВИ́РІВНЯНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до ви́рівняти.

Площі під огірки треба виділяти добре вирівняні, з довжиною гонів не менше 400–600 м (із журн.);

Рахунки між гетьманом і його миргородським полковником вирівняні (Б. Лепкий);

// ви́рівняно, безос. пред.

Греблю направлено, дорогу вирівняно, а по боках .. повтикано молоді деревця (В. Винниченко).

2. у знач. прикм. Рівний, гладкий.

Вирвавшись із садків .. на вирівняний майдан, він [вітер] знімав куряву з пересохлих ґрунтів (Іван Ле);

Треба створити вирівняну дрібногрудкову поверхню ґрунту, здатну нагромаджувати та зберігати вологу (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирівняний — ви́рівняний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вирівняний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирівняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирівняний — див. рівний Словник синонімів Вусика
  4. вирівняний — Ви́рівня[е]ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)