вирівнювач
ВИРІ́ВНЮВАЧ, а, ч.
Спеціальний пристрій у машинах для вирівнювання чого-небудь.
Корені буряків у вирівнювачі бурякокомбайна встановлюються так, щоб їх головки були на одному рівні. У цьому положенні корені переміщаються до ножа, який обрізає гичку (з наук. літ.);
Тричі на день комбайна зупиняють, підтягують кріплення, оглядають пальці вирівнювачів і леза ножів (В. Кучер).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вирівнювач — вирі́внювач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вирівнювач — -а, ч., тех. Спеціальний пристрій у машинах для вирівнювання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вирівнювач — ВИРІ́ВНЮВАЧ, а, ч., техн. Спеціальний пристрій у машинах для вирівнювання чого-небудь. Тричі на день комбайна зупиняють, підтяшують кріплення, оглядають пальці вирівнювачів і леза ножів (Кучер, Дорога.. Словник української мови в 11 томах