вирівнюватися

ВИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́РІВНЯТИСЯ, яюся, яєшся, док.

1. Ставати рівним, плоским, гладким.

Коли ж дорога вирівнювалась або повзла далі вгору, одкидався [водій] на сидінні й запалював сигарету (І. Білик);

Бік гори вирівнявся і знов заріс травою (І. Нечуй-Левицький);

// Набувати прямого положення; розправлятися.

Найкраще стрибав Іван Карпов. Він то перекидався в повітрі, то летів клубочком і тільки перед самою водою вирівнювався, як струна (Д. Ткач);

На його видовжене .. обличчя лягає тінь самолюбства, вирівнюються лінії підібраного рота (М. Стельмах);

Дівчина немов готувалася до цього; сама вийшла на середину класу, вирівнялася і збиралася одповідати на всякі запитання (С. Васильченко);

// Ставати рівномірним.

Після пункції хлопчику Василькові стало краще. Він заснув, дихав спокійно, пульс вирівнювався (О. Копиленко);

// Ставати рівним кому-, чому-небудь, однаковим за силою, величиною, становищем і т. ін.

Співвідношення економічного розвитку країн Америки з другої половини 60-х років XX століття почало дещо вирівнюватись (з газ.);

Після того як пластові тиски в менілітовому та еоценовому покладах вирівнялись і перепуск газу припинився, проводять спільну експлуатацію продуктивних горизонтів і газ подають до системи газопостачання (з наук. літ.);

// Стабілізуватися, приходити у відповідність до певних вимог, стандартів і т. ін.

Курс акцій вирівняється, одні понизяться, інші підвищаться (М. Білкун);

Дещо вирівнялась ситуація в 2001 році. Ріст продуктивності праці до попереднього року становить 11,2 % (з газ.);

// перен. Позбуватися відмінностей.

Мова населення Києва за часів Київської держави вирівнювалася, у ній стиралися діалектні відмінності (з наук. літ.);

// перен. Поступово позбавлятися хиб, вад.

На другий рік Дмитро вже вирівнявся в науці, на третій знову дістав стипендію (В. Підмогильний);

Згодом і вимова вирівнялася. Вирішили – з контузії пошкоджено вимову (Іван Ле).

2. Набувати прямого вертикального або горизонтального положення.

Спираючись обома руками на палицю, він злітає вгору й легко спускається на крижину, нахиляє її, лякається, але одразу ж радіє – крижина вирівнюється (М. Стельмах);

Потім літак вирівнявся і погнався за найближчим до нього бомбардувальником (Д. Ткач);

Ніна стрибнула в човен, він похитнувся і знову вирівнявся (В. Собко).

3. Розміщатися, ставати по прямій лінії (у рядах, колонах і т. ін.).

Полки й батальйони дивізії тим часом вирівнювалися, щоб вийти знов у степ, на нові рубежі могутнього наступу (Іван Ле і О. Левада);

Вирівнялись [бабусі] у рядок, склали на грудях руки, дожидають (С. Васильченко).

4. Ставати струнким.

– Вернешся, а вона [дівчина] ще краща стала, вирівнялась, як біла тополя, тільки вже не твоя, а другому досталась... (О. Стороженко);

Вибігла Ганна з хати і не пізнала свого сина Івася. Він виріс, вирівнявсь! (І. Нечуй-Левицький).

5. Пас. до вирі́внювати.

Вирівнювалися і очищалися травники, закладалися нові клюмби [клумби], окопувались дерева, підстригались живоплоти (У. Самчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирівнюватися — вирі́внюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вирівнюватися — -ююся, -юєшся, недок., вирівнятися, -яюся. -яєшся, док. 1》 Ставати рівним (про поверхню чого-небудь). || Набувати прямого положення; розправлятися. || Ставати рівномірним. || перен. Поступово позбавлятися хиб, вад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирівнюватися — ВИПРО́СТУВАТИСЯ (ставати рівним), ВИПРОСТО́ВУВАТИСЯ, ВИПРЯМЛЯ́ТИСЯ, ВИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ВИСТРУ́НЧУВАТИСЯ, РОЗІГНУ́ТИСЯ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИСЯ рідше. — Док.: ви́простатися, ви́простуватися, ви́прямитися, ви́рівнятися, ви́струнчитися. Словник синонімів української мови
  4. вирівнюватися — ВИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́РІВНЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. Ставати рівним (про поверхню чого-небудь). Бік гори вирівнявся і знов заріс травою (Н.-Лев., II, 1956, 382); // Набувати прямого положення; розправлятися. На його видовжене .. Словник української мови в 11 томах