вирівнюватися
ВИПРО́СТУВАТИСЯ (ставати рівним), ВИПРОСТО́ВУВАТИСЯ, ВИПРЯМЛЯ́ТИСЯ, ВИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ВИСТРУ́НЧУВАТИСЯ, РОЗІГНУ́ТИСЯ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИСЯ рідше. — Док.: ви́простатися, ви́простуватися, ви́прямитися, ви́рівнятися, ви́струнчитися. Лютиться Тиміш, топче кулемет, випростовується й починає кидати каміння в наступаючого ворога (О. Довженко); Здумав він стремена вчинити, та не мав з чого, так із ниток, — тільки випростувався, стремена й порвались (А. Свидницький); Чіпка підвівся, встав, випрямився (Панас Мирний); Висока постать незнайомого.. то пригиналась, то вирівнювалась, поспішаючи на середину кипучої річки (Є. Кравченко); Мар'яна щось духом почула. Була в'яла, зразу вирівнялась, виструнчилась (С. Васильченко); Секлета гнулась, випрямлювалась, знов нагиналась, неначе тонка верба коливалась на вітрі (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- вирівнюватися — вирі́внюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вирівнюватися — -ююся, -юєшся, недок., вирівнятися, -яюся. -яєшся, док. 1》 Ставати рівним (про поверхню чого-небудь). || Набувати прямого положення; розправлятися. || Ставати рівномірним. || перен. Поступово позбавлятися хиб, вад. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вирівнюватися — ВИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́РІВНЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. Ставати рівним, плоским, гладким. Коли ж дорога вирівнювалась або повзла далі вгору, одкидався [водій] на сидінні й запалював сигарету (І. Словник української мови у 20 томах
- вирівнюватися — ВИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́РІВНЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. Ставати рівним (про поверхню чого-небудь). Бік гори вирівнявся і знов заріс травою (Н.-Лев., II, 1956, 382); // Набувати прямого положення; розправлятися. На його видовжене .. Словник української мови в 11 томах