вирівнювати
ВИРІ́ВНЮВАТИ (робити що-небудь рівним, без заглибин, виступів і т. ін.), РОЗРІ́ВНЮВАТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ, РІВНЯ́ТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ, ПРИГЛА́ДЖУВАТИ, РОЗГЛА́ДЖУВАТИ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИ, ЗГЛА́ДЖУВАТИ рідше, ВИСТРУ́ГУВАТИ, НІВЕЛЮВА́ТИ, ПІДРІ́ВНЮВАТИ (злегка, мало); ОБРІ́ВНЮВАТИ (краї чого-небудь); ПРИЧІ́СУВАТИ (граблями сіно, солому тощо). — Док.: ви́рівняти, розрівня́ти, зрівня́ти, ви́гладити, пригла́дити, розгла́дити, загла́дити, ви́стругати, поструга́ти, нівелюва́ти, підрівня́ти, обрівня́ти, причеса́ти. Двоє бетонярів.. почали топтати ногами, вирівнюючи тісто (Г. Коцюба); Руда глина.. сипалася з возів на гострий вал, хлопці, молодиці, дівчата розрівнювали її (М. Чабанівський); Борони тихо волоклися за кіньми,.. спушували землю, зрівнювали її (М. Томчаній); Народ зрізує й зрівнює гори, прокладає по схилах дороги (з наукової літератури); Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (І. Нечуй-Левицький); Вигладжує (Констанцій) навосковані таблиці (Леся Українка); Уляна стежить за його руками, що пригладжують пом'ятий листок (Д. Бедзик); Грабарі зрівняли її (дорогу), розгладили, хоч котись (Панас Мирний); Загладити боронами засіяне поле; Вони і клумби пороблять, і доріжки вистругають (Остап Вишня); Ці поклади нівелюють нерівність схилів (з посібника); Ігор, насупившись, незадоволено став підрівнювати ряд (ліжок) (І. Багмут); Граблями причесали його (віз із сіном) з усіх боків (М. Томчаній).
ВИРІ́ВНЮВАТИ (робити рівним, прямим що-небудь зігнуте), ВИПРЯМЛЯ́ТИ, РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРАВЛЯ́ТИ, РОЗПРАВЛЯ́ТИ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИ рідше, РОЗПРЯ́МЛЮВАТИ рідше, ПРА́ВИТИ рідко. — Док.: ви́рівняти, ви́прямити, розпря́ми́ти, ви́правити, розпра́вити. Він взяв камінь і почав вирівнювати цвяшки (Ю. Смолич); Випрямити дріт; Пом'яте пір'я розпрямляють над водяною парою (з науково-популярної літератури); Зелені озимі засіви веселенько потяглися вгору, виправляючи зібгане снігом листячко (Л. Яновська); Руками розправляли ми корінці (О. Донченко); — Я ж казала, що йому роги баранам править, а не колгоспом керувать (В. Кучер).
Значення в інших словниках
- вирівнювати — (робити рівним) рівняти, вигладжувати, розрівнювати, розправляти. Словник синонімів Полюги
- вирівнювати — вирі́внювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вирівнювати — Рівняти, розправляти, ВИПРОСТОВУВАТИ, випрямляти. Словник синонімів Караванського
- вирівнювати — -юю, -юєш, недок., вирівняти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Робити що-небудь рівним, без заглибин, виступів і т. ін. || Робити прямим, випрямляти, розправляти що-небудь зігнуте. || Робити рівномірним. 2》 тільки док. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вирівнювати — ВИРІ́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РІВНЯТИ, яю, яєш, док., що. 1. Робити що-небудь рівним, без заглибин, виступів і т. ін. Що далі він вирівнював доверху пащу [штреку рудні], то впертіше піддавалася порода (Олесь Досвітній)... Словник української мови у 20 томах
- вирівнювати — див. випрямляти Словник синонімів Вусика
- вирівнювати — Вирі́внювати, -рі́внюю, -нюєш; ви́рівняти, -рівняю, -рівняєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вирівнювати — ВИРІ́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РІВНЯТИ, яю, яєш, док., перех. 1. Робити що-небудь рівним, без заглибин, виступів і т. ін. Засипають [чабани] багнюку довкола ринви сухою землею, вирівнюють, бо вівці аж яму вирили на тій місцині... Словник української мови в 11 томах